Поради кооординаторам учнівського самоврядування
Самоврядування в школі, класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема, основними шляхами вирішення якої є:• послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального мікроклімату в шкільному колективі;
• реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних організаторів цікавого життя колективу;
• обговорення перспектив роботи учнівського колективу, планування та організація його життєдіяльності;
• забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та їх реалізації до підведення підсумків.
Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від дотримання демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких умов:
• активної дії такої форми демократії, як загальні збори;
• змінності лідерів учнівського самоврядування – всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;
• реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі;
• періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи;
• самостійного визначення учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування;
• наділення учнів реальними правами та обов'язками.
Принцип дії педагога-консультанта щодо учнівського самоврядування акумульований у формулі: "Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй! Давай дітям можливість виявити ініціативу! Але не "натискай"!"
Творче зростання дорослих і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога бути неформальним лідером колективу.
