|
Поради кооординаторам учнівського
самоврядування Самоврядування в школі,
класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема,
основними шляхами вирішення якої є:
• послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування
духовно-морального мікроклімату в шкільному колективі;
• реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних організаторів
цікавого життя колективу;
• обговорення перспектив роботи учнівського колективу, планування
та організація його життєдіяльності;
• забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності
учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та їх реалізації до підведення
підсумків.
Виховний ефект
самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від дотримання
демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких
умов:
• активної дії такої форми демократії, як загальні збори;
• змінності лідерів учнівського самоврядування – всі
почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;
• реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на
альтернативній основі;
• періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом,
широкої гласності його роботи;
• самостійного визначення учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування;
• наділення учнів реальними правами та обов'язками.
Принцип
дії педагога-консультанта
щодо учнівського самоврядування акумульований у формулі:
"Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй!
Аналізуй! Давай дітям можливість виявити ініціативу! Але не
"натискай"!"
Творче зростання
дорослих і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога
бути неформальним лідером колективу.
|
